Ех, Настя! Дівчина, що перетворила мистецтво на мистецтво

Як молода художниця за рік збільшила продажі вчетверо та перевинайшла себе.

Andris InnerClouds (c)

Грудень 20 року - це щабель, який взяли не всі. За цей рік зникло із суспільного колективного зору достатньо творчих і нетворчих. Хтось пручався, хтось змирився, хтось пішов на компроміс із собою та змінив сферу діяльності. А Ех Настя збільшила продажі своїх картин у 4 рази - і далі буде.

Я познайомився з Настею у серпні 2019-ого. Віртуально. Потрапивши на сторінку, що привернула увагу, я вирішив придбати кілька картин для власної колекції, привітався, запитався, не торгувався, придбав.

Не торгувався, бо було дешево. Дуже. Трамп би збожеволів, якби йому назвали цю ціну. У доларах США. Перший раз в житті я не торгувався. Отримавши картини, я подякував та зробив передбачення на наступний рік: ти продаватимешся вдвічі дорожче. Мінімум. Помилився. Радію.

А тут - бах. Ще раз - бахбахбах! І - 2020 рік.

Настя не з тих людей, хто ласуватиме малим та солодким. Вона любить розміри. Якщо солодке, має бути велике. Якщо томатів - то багато. Якщо власна студія, то з найкращим виглядом з вікна.

А ви можете дожовувати компроміси. З кетчупом.

Пам-пам-пам-пам. Я це люблю (с).

Постіндустріальний світ вже давно перетворив людину на контент. Пам'ятаєте перші стеблі цього неконтрольованого процессу у "Заводному Апельсині" Стенлі Кубрика, коли Алекс купує вінілові платівки, паралельно спілкуючись з двома чарівними леді з кольоровим морозивом? Вони - пасивний контент. Контент, що ловить. Він - активний контент. Контент, що полює. Магазин платівок - просто локація. Їм й не треба тих платівок. Вони майже не спілкуються. Кожен знав, навіщо прийшов. Ви ж уважно дивилися, правда?

Ех Настя - активний контент. Вона заохочує до розмови. До критики. До нищівної критики. До драм. До чуток. До схвалення. До ненависті. До кайфу. Подивіться їй в очі, шановні. Міцно тримайтеся за стільці. Зараз!

Ех Настя - пасивний контент. Вона малює. Запитувати, що саме вона малює - все одно як запитати в письменника, що він мав сказав своїм твором та голосно не погоджуватися із автором, переконуючи його самого та випадкових свідків у тому, що хаотичні атоми у вашій особистій голові глибше та розкутіше дивляться на контент, який створили не Ви. Кричіть! Письменник поки доп'є каву.

Чи розкута Настя? Спробуйте вгадати. Це вам не Аліса з країни кроликів.

Ех Настя - локація. Не мітка в Інстаграмі чи квадратно-гострий фешн/хештег, до яких тяжіють юзери. Колись їхали на Дикий Захід за золотом. Хтось знайшов, хтось знайшов та загинув, хтось знайшов та розбагатів. А хтось став трендом місцевості, започаткував свій атомічний внутрішній культ + стиль та засмоктав собі всі ті гроші, за якими їхали й ті, що вижили, й ті, що загинули, й ті, чиї імена нас не стосуються.

Заробити гроші - стратегія.

Засмоктати гроші - мистецтво.

Й те, й інше - Настя. Просто зайдіть на її сторінку.

Грудень 2020-го. Вона встигає лише малювати та пакувати картини на продаж.

Деякі - лише по приватним колекціям на замовлення за п'ятизначні цифри. Ви не побачити тех робіт ні на її сторінці, ні де-інде в соковитій мережі інтернет. Не побачити й тих грошей. Вам їх не покажуть.

Але дещо побачити можна.

Завітайте на її сторінку, наприклад.

Рекламна павза. Ех, Настя. Мистецтво та трошечки океанів.