Дівчинка та Телевежа. Andris InnerClouds (c)

Дівчинка та Телевежа. Йшла лісом Дівчинка. Стояла у лісі Телевежа. Дівчинка куштувала марки, а Телевежа намагалася проткнути небо. "Давай я допоможу тобі, Вежо", - запропонувала дівчинка. "Давай, але як?", - зацікавилась Вежа. "Та як-як, - зухвало відповіла Дівчинка, - я піднімуся високо-високо на тебе й проткну небо вказівним пальчиком!" "Ну, давай!", - погодилася Телевежа. Дівчинка залізла на Вежу й проткнула небо, мізинчиком. "А чому не вказівним??", - здивувалася Вежа. "Ау, Вежо, постмодернізм, все таке", - гордовито-повільно відсипала слова Дівчинка. "Аааа...", - розуміючи захиталася Вежа, випадково зкинувши Дівчинку назад у ліс. "Що ж ти наробила, Вежо??!!", - заскріпіла Дівчинка, збираючи розсипані з карманів марки. "Постмодернізм - це, як казав Умберто Еко, відповідь модернізму: коли ми вже не можемо знищити минуле, бо це призведе до повної сліпоти та німоти, його, минуле, треба переосмислити, іронічно, без наївності. Забудь про марки. Переходь на шахи, Дівчинко!", - лагідно отказала Телевежа та повернулася до прямого етеру-помийки. А Дівчинка пішла додому.